Шуми при аускультації серця прослухати Zdravnicya.ru

Головна » Інфаркт міокарда » Шуми при аускультації серця прослухати
Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…

Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...

Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...

Шуми при аускультації серця прослухати

ШУМИ СЕРЦЯ

При аускультації серця можна виявити не лише зміни тонів, а й сторонні звуки, які за своїм характером значно відрізняються від тонів і тому одержали назву шумів серця, їх розподіляють на позасерцеві (екзокардіальні) та внутрішньосерцеві (ендокардіаль-ні). До перших відносять перикардіальні, плевроперикардіальні та кардіопульмональні.

Перикардіальні шуми можуть бути подібними до шумів тертя або хлюпання. Шуми тертя нагадують звуки царапання, потріскування, скреготання і є основним симптомом фібринозного перикардиту. Вони виникають внаслідок тертя шершавих відкладень фібрину на листках перикарда, локалізовані у ділянці серця і чуються ніби безпосередньо під вухом. Вони нагадують звуки, які можна вислухати, якщо прикласти до вушної раковини пусту коробку з-під сірників і проводити по зовнішній стінці її нігтем. Шуми хлюпання зумовлені нагромадженням рідкого ексудату і газів, нагадують звуки, які виникають при коливанні пляшки з невеликою кількістю у ній води. Такі шуми характерні для ексудативного перикардиту, особливо травматичного у великої рогатої худоби. Як шуми тертя, так і шуми хлюпання при перикардиті, на відміну від ендокардіальних, не збігаються з фазами серцевої діяльності (систолою чи діастолою), але більш чітко їх чути під час систоли, й не мають пунктів найкращого вислуховування. Перикардіальні шуми необхідно відрізняти від плевроперикардіальних і плевральних. Плевроперикардіальні шуми зумовлені тертям плеври і перикарда внаслідок ускладнення фібринозного плевриту перикардитом. Плевроперикардіальні шуми, як і плевральні шуми тертя, відрізняються від перикардіальних тим, що збігаються з фазами дихання і при затримці дихання (проба апное) зникають. Плевральні шуми хлюпання збігаються з серцевим ритмом, оскільки виникають внаслідок скорочень серця. На відміну від шумів хлюпання при перикардиті, плевральні шуми хлюпання краще вислуховуються не в ділянці серця, а по горизонтальній лінії притуплення грудної клітки, тобто по верхній межі ексудату в плевральній порожнині.

Кардіопульмональні шуми частіше мають дуючий характер. їх чути в період систоли серця і більш чітко при вдиху. Після закриття носових отворів у тварин (тимчасове усунення дихання) вони зникають. Це відбувається тому, що такі шуми виникають внаслідок присмоктування повітря в участок легень, стиснутий серцем під час діастоли. Під час систоли серце зменшується в об'ємі й зміщується, звільняючи від тиску частину легень, де й присмоктується повітря. Такі шуми зустрічаються у тварин рідко і можуть свідчити про зрощування легеневої плеври по краю легень, який межує з серцем. Причиною таких шумів можуть бути

також аномалії розвитку легень і серця або непропорційний їхрозвиток.

Ендокардіальні шуми завжди збігаються з фазою серцевої діяльності (систолою чи діастолою) і частіше бувають дуючого характеру. Рідше вони можуть бути дуюче-стогнучими, дуюче-сви-стячими дзижчащими. Ендокардіальні шуми умовно поділяють на функціональні (нестійкі) та органічні (стійкі). Як ті, так і інші за походженням являють собою в основному стенотичні, що виникають внаслідок турбулентного (вихрового) руху крові при проходженні через звужені отвори в серці.

Стійкі (органічні) шуми зустрічаються при морфологічних змінах клапанів, які зумовлюють неповне їх закриття, створюючи цим недостатність клапанів (insufficientia valvulae) або при стенозі отворів (stenosis ostii). Структурні зміни в клапанах і отворах одержали назву пороків серця (vitia cordis). Вони бувають набутими й уродженими.

Інтенсивність шумів при пороках серця визначається величиною дефекту клапанів або ступенем звуження отворів, швидкістю течії крові у місці пороку, частотою скорочень серця. Особливо значний вплив справляє швидкість течії крові.

Залежно від фази серцевої діяльності, в яку прослуховуються ендокардіальні шуми, їх поділяють на систолічні й діастолічні (рис. 28). Систолічні шуми, вислуховуються при анатомічній недостатності дво- і тристулкового клапанів, стенозі отворів аорти та легеневої артерії. Органічні діастолічні шуми з'являються при таких пороках серця, як недостатність клапанів аорти і легеневої артерії, а також при стенозі лівого й правого атріовентрикулярних отворів. Залежно від того, в який час діастолічного періоду ці шуми виникають, вони можуть бути протодіастолічними (з'являються на початку діастоли), пресистолічними (з'являються у кінці діастоли, перед систолою шлуночків) і мезодіастолічними — в середині діастоли.

Для стенозу атріовентрикулярних отворів типовим є пррто-діастолічний і, особливо, пресистолічний шум, оскільки в ці періоди діастоли швидкість течії крові, яка надходить з передсердь у шлу-

ночки, найбільша. Особливо вона зростає перед систолою шлуночків, коли Починають скорочуватися передсердя.

Уроджені пороки серця у тварин виникають внаслідок порушення перегородки між передсердями, шлуночками, незарощення боталової гіротоки або овального отвору, через уроджене звуження отворів у серці.

Інколи при пороках серця ендокардіальний шум супроводжується своєрідним тремтінням грудної стінки (fremitus cardialis), яке виникає внаслідок вібрації уражених клапанів і стінок судин. Таке тремтіння нагадує відчуття, що виникає при погладжуванні кішки, яка муркотить, тому цей феномен французькими лікарями був названий муркотінням кішки (fremissement cataire).

У практиці ветеринарної медицини нерідко доводиться зустрічатися з так званими функціональними шумами, причини яких ще недостатньо з'ясовані. На відміну від органічних шумів, вони слабші за силою, ніжніші, майже завжди мають дуючий характер і непостійні. Функціональні шуми також бувають систолічні та діас-толічні. Систолічні функціональні шуми виникають при відносній недостатності правого або лівого атріовентрикулярних клапанів у зв'язку з тоногенною дилятацією правого або лівого шлуночків серця і розширенням відповідних атріовентрикулярних отворів; при гіпертензії папілярних м'язів, коли стулки атріовентрикулярних клапанів відтягуються сухожильними нитками вниз і не замикають повністю атріовентрикулярні отвори; при гіпотензії папілярних м'язів, що призводить до деякого прогинання стулок атріовентрикулярних клапанів у період систоли шлуночків в бік передсердь та утворенню вузької щілини між стулками; при анеміях різного походження, які характеризуються значним збільшенням швидкості течії крові внаслідок компенсаторного посилення роботи серця (у даному випадку шуми вислуховуються в пункті найкращої чутливості клапанів легеневої артерії, оскільки тут швидкість течії крові більша, ніж в початковому відділі аорти).

Діастолічні функціональні шуми виникають при відносній недостатності клапанів аорти внаслідок зниження тонусу й розширення аортального кільця; при відносній недостатності клапанів легеневої артерії із-за зниження тонусу та розширення м'язового кільця легеневої артерії; при спазмі лівого або правого атріовентрикулярних м'язово-фіброзних кілець.

Функціональні шуми при аускультації серця

Функціональні внутрішньосерцеві шуми можуть виникати вторинно при ураженні клапанного апарата серця в результаті зниження тонусу міокарда і розтягання порожнини одного з шлуночків, що призводить до збільшення діаметра отвору (табл. 3.41).

При клапанних вадах можуть виникати функціональні діастолічні шуми:

– при аортальній недостатності на верхівці вислуховується функціональний пресистолічний шум Флінта. Утворюється в результаті відносного стенозу мітрального отвору за рахунок підняття стулок мітрального клапана струмом крові при регургітації через вустя аорти.

– при мітральному стенозі і вираженій легеневій гіпертензії на легеневій артерії вислуховується функціональний діастолічний шум Грехема-Стіла, обумовлений різким розширенням вустя легеневої артерії внаслідок підвищення тиску в малому колі кровообігу.

Функціональні серцеві шуми вислуховуються при вираженій анемії, при значному прискоренні кровотоку, при гіперкінетичному типі кровообігу, у хворих з тиреотоксикозом, лихоманкою, нервовим порушенням. В останні роки описують акцидентальні шуми, обумовлені наявністю додаткових (аномальних, помилкових, «сліпих») хорд в порожнині серця. Функціональні шуми, як правило, є систолічними, частіше вислуховуються на верхівці серця, над легеневою артерією, непостійні, змінюють свій характер в залежності від положення тіла, не проводяться, не супроводжуються змінами тонів серця.

Діференційно -діагностичні ознаки внутрішньосерцевих органічних шумів

Основний метод дослідження - аускультація серця

При роботі серця виникає ряд звукових явищ, які вивчають за допомогою аускультації. Аускультація серця дає можливість отримати уявлення про процеси, що відбуваються в серці під час його роботи. При проведенні цього дослідження потрібно дотримуватися правил, що збільшують його ефективність:

- серце обов'язково вислуховувати в горизонтальному і вертикальному положенні, іноді на лівому боку-

- аускультацію серця можна проводити при звичайному диханні пацієнта. При необхідності уточнення ряду моментів його вислуховують і при затримці дихання-

- при проведенні вислуховування необхідно зберігати тишу і в приміщенні повинно бути тепло-

- клапани вислуховуються в порядку зниження частоти їх ураження.

Аускультація серця проводиться загальноприйнятим способом вислуховування за допомогою стетоскопа або фонендоскопа. Використання цих інструментів дає можливість визначати звукові явища з різних ділянок серця, що особливо важливо у зв'язку з їх близьким розміщенням. Деякі звуки при роботі серця краще чути при аускультації безпосередньо вухом.

Для правильної оцінки аускультативной картини необхідно знати ділянки проекції клапанів серця, ділянки їх найкращого вислуховування. Сприйняття звуків, що утворюються при роботі серця, залежить від розташування проекції клапанів, проведення звукових коливань по току крові, розташування в грудній клітці того відділу серця, в якому утворюються ці коливання. Це дає можливість знайти певні ділянки на грудній клітці, де краще можна прослухати звукові явища. Ділянки найкращого вислуховування серця називаються точками аускультації.

Аускультація серця - точки вислуховування

Вислуховування серця проводять у певній послідовності, якої дотримуються для правильної оцінки отриманих даних. Для цього використовуються точки аускультації серця, тобто ділянки грудної клітки, де краще чути звуки, утворювані в тій чи іншій ділянці серця.

Перша точка. Спочатку вислуховується мітральний клапан. Аускультацію проводять у першій точці, яка знаходиться на верхівці серця.

Друга точка. Потім вислуховують роботу клапана аорти - у другому міжребер'ї праворуч від грудини.

Третя точка. Аускультацію клапанів легеневого стовбура проводять у другому міжребер'ї зліва від грудини.

Четверта точка. Вислуховування роботи тристулкового клапана виконують у основи мечеобразной відростка грудини.

Це основні чотири точки аускультації. Існують ще додаткові, які використовуються для уточнення даних при виявленні будь-яких змін.

У нормі над ділянкою серця вислуховується два коротких, постійно чергуються звуку, які називають серцевими тонами.

Перший тон утворюється під час скорочення шлуночків, тобто систоли, і тому називається систолічним. Він більш тривалий і низький, з'являється після тривалої паузи, краще вислуховується над верхівкою, збігається з артеріальним пульсом.

Другий тон отримав назву діастолічного, так як виникає під час розслаблення серця - діастоли. Діастолічний тон вислуховується після короткої паузи, краще чути над основою серця, він короткий і високий по звуку.

Патологічні зміни в серці призводять до того, що серцеві тони можуть змінюватися: посилюватися, послаблюватися, роздвоюватися, з'являються додаткові третій і четвертий тони. Наприклад, при значному ослабленні функції міокарда з'являється третій тон, і робота серця характеризується ритмом галопу, так як нагадує звук тупоту коней.

Аускультація серця може виявити серцеві шуми, які утворюються між серцевими тонами під час систоли або діастоли. Серцеві шуми поділяють на внутрішньосерцеві і внесердечние, а також функціональні та органічні. Вони бувають м'які і грубі, тихі й голосні. Шуми добре вислуховуються в точках аускультації серця.


Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…

Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...

Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...